|
Домашне насилля
У чому полягає домашнє насильство?
Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров’я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті.
Фізичне насильство – нанесення дитині батьками чи особами, що їх заміняють, вихователями чи іншими особами фізичних травм, різних тілесних ушкоджень, що завдають збиток здоров’ю дитини, порушують її розвиток і позбавляють життя. Ці дії можуть здійснюватися у формі побиття, катування, штовхань, у вигляді ударів, ляпасів, припікання гарячими предметами, рідинами, запаленими сигаретами, у вигляді укусів і з використанням усіляких предметів як знаряддя бузувірства.
Фізичне насильство включає також залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, пропонування їй отруйних засобів чи медичних препаратів, що викликають одурманення (наприклад, снодійних, не прописаних лікарем), а також спроби удушення чи втоплення дитини.
Сексуальне насильство чи спокуса – використання дитини (хлопчика чи дівчинки) дорослою людиною чи іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб або отримання вигоди.
Сексуальне насильство включає статеві зносини (оральний і анальний секс, взаємну мастурбацію, інші тілесні контакти із статевими органами. До сексуального розбещення належать також залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли вона цього не підозрює: під час роздягання, відправлення природних потреб.
Психічне (емоційне) насильство – постійна чи періодична словесна образа дитини, погрози з боку батьків, опікунів, учителів, вихователів, приниження її людського достоїнства, обвинувачення її в тому, у чому вона не винна, демонстрація нелюбові, ворожості до дитини. До цього виду насильства належать також постійна неправда, обман дитини (у результаті чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям.
Економічне насильство – зневага інтересами і потребами дитини (нехтування) відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі з боку батьків чи осіб, їх що заміняють, у силу об’єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) і без таких. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров’я дитини наслідків.
Діти, що пережили будь-який вид насильства, відчувають труднощі соціалізації: у них порушені зв’язки з дорослими, немає відповідних навичок спілкування з однолітками, вони не мають достатнього рівня знань і ерудиції, щоб завоювати авторитет у ліцеї тощо. Рішення своїх проблем діти – жертви насильства – часто знаходять у кримінальному, асоціальному середовищі, а це часто сполучено з формуванням у них пристрасті до алкоголю, наркотиків, вони починають красти і здійснювати інші протиправні дії.
В Україні почав діяти новий Закон “Про запобігання та протидію домашньому насильству”. Він гарантує жертвам більш дієвий захист, а кривдники можуть потрапити за грати на 5 років. Однак чимало таких випадків закінчуються примиренням, і заяву забирають. Що нового в законі, яка ситуація з «хатніми кривдниками» .
Що дав новий закон проти домашнього насилля?
По перше, відтепер будь-який злочин, який вчиняється в сім’ї, вважатиметься обтяжуючою обставиною. І покарання за нього буде більшим, аніж якби жертвою стала випадкова людина.
По друге, тепер домашнім насильством вважаються не лише побої, а й психологічний тиск, примус до інтимних стосунків, обмеження у фінансах на елементарні потреби. Якщо раніше за такі дії правоохоронці могли тільки затримувати винного на три години, то тепер йому загрожуватиме покарання до двох років позбавлення волі.
По третє, з 2019 року за домашнє насилля буде передбачений не штраф і «15 діб», а кримінальна відповідальність. Також мають бути створені притулки для жертв насилля.
По четверте, в новому законі передбачено, що поліцейські, які прибули на виклик по насиллю в сім’ї, повинні оцінити ризики повторного насильства і в разі потреби застосувати терміновий заборонний припис. Тобто кривдника можуть зобов’язати негайно залишити оселю, заборонити наближатися до жертви на певну відстань.
При винесенні термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Це стосується й місця спільного проживання постраждалої особи та кривдника – незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
По п’яте, кривдникові можуть також заборонити листуватися чи телефонувати жертві, або ж переступати поріг дому, де вона живе. Максимальний строк дії такого обмежувального припису, який виносять поліцейські, – десять днів. Обмежувальний припис видається в суді на строк від одного до шести місяців. Але рішенням суду його може бути продовжено навіть до року.
То куди ж звертатися жертві насилля в сім’ї у період карантину?
Якщо раптом ви стали жертвою сімейного насилля – телефонуйте у поліцію «102», або приходьте до відділку. Враховуючи всі обставини, кривдника можуть покарати штрафом або навіть ув’язнити.
Діє також Національна «Гаряча лінія» з питань запобігання насильству у сім’ї та захисту прав дітей 0-800-500-33-50.
Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації громадської організації «Ла-Страда Україна» 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного),
Національна дитяча “гаряча лінія” 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного).
Отримати консультацію від фахівців/-чинь Національної “гарячої лінії” можна також через:
| |
